Птуха Михайло Васильович (07.11.1884–03.10.1961) – вчений-економіст та статистик, академік АН УРСР. До 130-річчя від дня народження

Михайло Васильович Птуха – видатний вчений у галузі демографічної статистики, магістр політичної економії і статистики (1917), доктор економічних наук (1934), професор (1950), академік АН УРСР (1920), член-кореспондент АН СРСР (1943), заслужений діяч науки УРСР (1944).

Народився 7 листопада 1884 р. у м. Остер Чернігівської області. Після закінчення юридичного факультету Петербурзького університету (1910) лишився в ньому на кафедрі політичної економії і статистики та працював приват-доцентом (1913–1916), деканом юридичного факультету (1917–1918) Пермського відділення. Упродовж 1916–1937 рр. викладав у Петербурзькому університеті (1916–1919), Київському інституті народного господарства (1919–1930), Київському кооперативному інституті (1919–1931), Інституті обміну та розподілу (1930–1931), Текстильному інституті (1931–1934), Інституті спиртової промисловості (1931–1932), Інституті харчової промисловості (1934–1936), Інституті шкіряної промисловості (1936–1937).

Одночасно працював в АН УРСР: секретарем Соціально - економічного відділу (1919–1928), директором Інституту демографії (1919–1938), завідувачем відділу статистики Інституту економіки (1940–1950), старшим науковим співробітником Інституту суспільних наук в м. Уфі (1941–1942), головою Відділу суспільних наук (1944–1950). Також працював позаштатним старшим науковим співробітником Інституту економіки АН–СРСР (1944–1947).

М. В. Птуха був дійсним членом Міжнародного статистичного інституту (1929), членом Американської академії політичних і суспільних наук, Американського економічного товариства, Американського георграфічного товариства. Був головою вченої ради Відділу суспільних наук, членом вченої ради Інституту економіки АН УРСР (1944), членом Комісії з історії Великої Вітчизняної війни на Україні АН УРСР (1946), Статистичної комісії Міністерства охорони здоров’я–УРСР, членом головної редакційної колегії «Статистичного словника» (1957) та Української радянської енциклопедії (1958).

Упродовж 1923–1930 рр. М. В. Птуха входив до складу Ради Всенародної бібліотеки України (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Був членом урядової делегації УРСР на п’ятій сесії ЮНРРА в Женеві (1946), членом урядової делегації СРСР на сесіях Міжнародного статистичного інституту (1923, 1925, 1957, 1958) та на третій сесії робочої групи Статистичної комісії ООН (Женева, 1957), радником урядової делегації УРСР на Паризькій мирній конференції (1946).

М. В. Птуха автор понад 250 наукових праць та 11 монографій. Наукові дослідження вченого присвячені теоретичним питанням загальної статистики і демографії, прикладної демографії, історії статистики. Розробив єдину схему вивчення конкретних масових явищ соціального життя людини, схему їх загального уявлення і представлення як спеціальної демостатистичної методології. Запропоновані ним рішення досліджуваних проблем увійшли до методів аналізу сучасної демографії, зокрема: індекси шлюбності, методика побудови коротких таблиць смертності та показників смертності для немовлят за місяцями року, методичні питання перспективних розрахунків населення та ін.

За видатні заслуги в розвитку науки, культури і техніки М. В. Птуха нагороджений орденами «Трудового Червоного Прапора» (1944), «Знак Пошани» (1945), медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1945), за активну участь у проведенні Всесоюзного перепису населення – медаллю «За трудову доблесть» (1957, 1960).

Помер 3 жовтня 1961 р., похований у Києві на Байковому кладовищі.

На вшанування пам’яті про М. В. Птуху, на будинку в Києві (вул. Лютеранська 21/12), де він тривалий час жив і працював 15 вересня 2001 р. було встановлено меморіальну дошку. На пропозицію Відділення економіки НАН України за постановою Президії НАН України 11 листопада 2009 р. Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України було присвоєно ім’я М. В. Птухи.

 

* * *

Експозиція виставки присвячена відзначенню 130-річчя від дня народження видатного вченого у галузі демографічної статистики, академіка АН УРСР Михайла Васильовича Птухи (07. 11. 1884–03. 10. 1961). На виставці переважно представлені фотографії, біографічні документи, наукові праці, документи з діяльності, листування, вітальні адреси з його особового фонду, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ф. 22 «М. В. Птуха», 749 справ за 1904–1961 рр.). Деякі фотографії М. В. Птухи для представлення в експозиції були залучені з інших особових фондів ІА НБУВ (ф. 36 «О. О. Богомолець», ф. 30 «О. В. Палладін») та з домашнього архіву вченого. Загалом представлено 44 документи.

Під кожним зображенням документа розташована анотація до нього, що включає: заголовок, дату документа, спосіб відтворення, місце зберігання документа. Наближені дати документів подані у квадратних дужках.

Ілюстративні документи представлені фотопортретами М. В. Птухи [1910–1912, 1921], фотознімками з дружиною Катериною Костянтинівною та сином Богданом [1927–1928], в колі вчених з О. О. Богомольцем, О. М. Динником, М. О. Лаврентьєвим, О. В. Палладіним, Г. Ф. Проскурою, М. Т. Рильським, Б. І. Чернишовим та ін. під час наукових засідань [1944].

До уваги пропонуються біографічні документи М. В. Птухи: читацький квиток, виданий бібліотекою Британського музею (1914–1915), охоронна грамота (1919), анкетний лист [не раніше 1927], автобіографія М. В. Птухи (1961), диплом доктора економічних наук (1949), атестат професора зі спеціальності «статистика» (1950) та ін. Документи про навчання представлені свідоцтвом про закінчення Петербурзького університету, заліковою книжкою студента Берлінського університету (1910) та свідоцтвом про підписання контракту між ректором Берлінського університету і М. В. Птухою про продовження навчання в університеті (1911).

На виставці представлені монографії М. В. Птухи: «Брачность народонаселения» [1910–1922], «Нариси з історії демографії на Україні. Вивчення смертності в УСРР 1917–1932 рр.» [не раніше 1932], «Н. И. Зибер как статистик» (1939), «Работы по истории статистики в СССР» – варіант розділу, що не увійшов до опублікованої монографії «Очерки по истории статистики в СССР» (1947). Також представлені статті: рання незавершена «Предмет статистики. Учение о статистических числах» [1910–1917], «Людність на Україні до 1960 р.» (1930, 1931), «Средняя продолжительность жизни» (1957).

Серед документів з діяльності – програма діяльності Демографічного інституту Української академії наук у Києві, складена М. В. Птухою [1919], пропозиції вченого, щодо обліку втрат та збитків від ворожої окупації території СРСР [1943–1945], аналітична довідка М. В. Птухи про стан статистичних досліджень за кордоном і в СРСР, підготовлена на запит АН СРСР (1944), пропозиції до проекту Статуту АН УРСР (1956) та проекту розробки матеріалів Всесоюзного перепису населення 1959 р. (1958), відгуки М. В. Птухи на наукові праці Ю. О. Корчака-Чепурківського (1933) та на докторську дисертацію Ю. О. Добровольського «Санитарное состояние населения зарубежных стран в кризисные годы» (1955) та ін.

Епістолярій вченого представлено листами від колишнього співробітника Інституту демографії АН УРСР П. І. Пустохода (1941), академіка АН СРСР В. І. Вернадського, українського поета і письменника Ю. І. Яновського (1944), Королівського статистичного товариства (1957), листом М. В. Птухи до президента АН СРСР О. М. Несмєянова (1958), листом від директора Інституту економіки АН Латвійської РСР П. П. Дзерве (1959) та ін.

Експозиція виставки завершується вітальними адресами від Президії і бюро Відділу суспільних наук АН УРСР, співробітників відділу статистики Інституту економіки АН УРСР та П. І. Пустохода, з нагоди 70-річчя від дня народження М. В. Птухи (1954).

 

Виставку підготувала

м. н. с. відділу археографії Наумова Н. А.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 4-й поверх, к. 416;
надання архівних довідок - 1-й поверх, к. № 104.
9.15 - 18.00 (понеділок - п’ятниця)